Виховні заходи

Пожежна безпека

Мета: поглибити знання учнів про причини та обставини виникнення пожеж; нагадати правила пожежної безпеки для учнів у навчальних закладах та побуті; розвивати навички користування первинними засобами пожежогасіння; виховувати обачність, обережність, відповідальність.

Вступне слово вчителя

... В сухім стеблі сховавши, джерело вогню Я переніс таємно, й людям сталося Воно на всі мистецтва їх навчителем...

(Есхіл " Прометей закутий" монолог Прометея)

За давньою легендою Прометей подарував людям вогонь, який повинен був зігрівати їх в холодні пори року, використовуватись для приготування їжі, освітлення. Він хотів полегшити їм життя, але бог дізнавшись, прогнівився. З цього часу вогонь не лише приносив користь людям, алей став їх великим горем. Він руйнував їх житло, спалював ліси винищуючи на своєму шляху все живе, залишаючи людей без їжі. Інколи навіть забираючи життя їх самих.

Повідомлення теми та мети бесіди

Що таке пожежа? Які причини її виникнення?

Пожежі - це неконтрольований процес горіння, який несе за собою загибель людей і знищення матеріальних цінностей.

Причинами виникнення пожеж є необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, таке явище природи, як блискавка, самозагорання сухої рослинності і торфу. Відомо, що 90% пожеж виникають по вині людини і тільки 7-8 - від блискавок.

Основними типами пожеж, як стихійних лих, що захвачують, як правило, великі території в декілька сотень, тисяч і навіть мільйонів гектарів, є ландшафтні пожежі - лісові (низовинні, верхові, підземні) і степові.

Так, наприклад, лісові пожежі в Західному Сибірі в 1913 році за літо знищили близько 15 млн. га. Влітку 1921 року при довготривалій посусі і ураганних вітрах пожежами було знищено більше 200 тисяч га цінної марійської сосни. Влітку 1972 року в Підмосков'ї торф'яні і лісові пожежі, що розвинулися внаслідок довготривалої посухи, охопили значні площі лісів, знищивши при цьому деякі поклади торфу.

Зміст бесіди

Найчастішими причинами пожеж є:

·   Непогашені сірники

·   Необережне використання гасових ламп

·   Недбалість при збереганні легкозаймистих матеріалів

·   Використання  металічних печей, які не відповідають правилам пожежної безпеки, залишання печі без нагляду

·   Порушення правил користування електричними приладами

·   Включення декількох побутових приладів в одну розетку

·   Коротке замикання, яке виникає через з’єднання двох провідників без ізоляції

·   Невідремонтованість побутових газових приладів

·   Пустоти  дітей: ігри сірниками, єлектроприладами тощо

Найпоширенішою причиною виникнення пожеж є необережне поводження з вогнем. Так протягом останніх років помічено збільшення кількості пожеж що сталися з цієї причини.

Що року під час пожеж гинуть люди. Тому ми повинні суворо дотримуватись правил проти пожежної безпеки і вміти швидко реагувати в нестандартних ситуаціях.

На території підприємств навчальних закладів на видних місцях належить установити таблички із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, позначити розміщення первинних засобів пожежегасіння, пожежних гідрантів, резервуарів та водойм, інші знаки пожежної безпеки, схеми руху людей та транспорту.

Правила пожежної безпеки для учнів у навчальних закладах

На території та в приміщеннях навчальних закладів забороняється:

-         палити та застосовувати відкритий вогонь;

-         використовувати         побутові         електронагрівальні         прилади
(кип'ятильники,     електроплитки,     електропраски,     обігрівачі    з
відкритими нагрівальними елементами), крім спеціально обладнаних
приміщень для приготування їжі, майстерень та ін.;

-         захаращувати   доступи   до   електрообладнання,   пожежних   щитів
вогнегасників;

-         захаращувати шляхи евакуації обладнанням, різними матеріалами та
готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативної
відстані;

-         забивати, заварювати замикати навісні замки, болтові з'єднання, інші
запори, що важко відчиняються з середини, та зовнішні евакуаційні
двері будівель;

-         захаращувати   меблями,   устаткуванням   та   іншими   предметами
переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні сходи;

-         залишати без нагляду працюючі електроприлади;

-         розводити багаття на території школи.

* * *

У кабінетах хімії, фізики суворо дотримуватися правил пожежної безпеки при роботі з хімреактивами, електроприладами.

Необхідно суворо дотримуватися правил пожежної безпеки під час проведення позаурочних заходів (дискотек, новорічних ялинок, демонстрування фільмів тощо).

Правила пожежної безпеки для учнів в побуті

1. Рефлектори, електричні каміни, електроплитки не можна ставити поряд з диваном, ліжком, шторами.

2.       Не  залишайте   без  нагляду  увімкненими   в  електромережу  обігрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі і таке інше.

3.        Не вмикайте одночасно в одну розетку велику кількість електроприладів – це може привести до перевантаження і спалахування ізоляції проводів.

4.       Не включайте в електромережу несправні або саморобні електроприлади.

5.        Не  намагайтесь  відремонтувати     програвач,  магнітофон,  радіоприймач, електроплитки, якщо вони включені в електромережу.

6.       Не   доручайте   малим   дітям   слідкувати   за   ввімкненими   нагрівальними приладами, не дозволяйте молодшим вмикати їх в мережу.

7.       Працюючи з електронагрівальними приладами - паяльником, приладом для випалювання, праскою - встановлюйте їх на незаймистій підставці.

8.        Йдучи з дому, вимикайте електроприлади.

9.        Не  грайтесь  з  сірниками  самі  та  не  дозволяйте  бавитися  ними  своїм молодшим братам і сестрам.

10. Не захаращуйте різними речами евакуаційні люки та драбини на балконах та лоджіях.

11. Не обгортайте електроприлади та світильники папером, тканиною, іншими матеріалами.

12.Не підпалюйте в ліфті сірники, бенгальські вогні.

13.Не грайтеся в ліфті з петардами, хлопавками і т.п.

14.Не кидайте до шахти сміттєпроводу непогашені сірники, легкозаймисті матеріали.

15.Не проводьте хімічні досліди в дома, без нагляду дорослих, особливо з хімреактивами,   що   призводять   до   вибуху,   самозаймання,   зокрема з фосфором, бертолетовою сіллю, калієм натрієм, магнієм та ін.

16.Пам’ятайте, що продукцією побутової хімією не можна користуватися поряд з відкритим вогнем: лаками фарбами, розчинами, а також препаратами в аерозольній упаковці (предметами туалету, засобами боротьби з комахами та ін.)

17.Не можна нагрівати банки з мастикою, лаками та подібними речовинами на вогні.

18. Аерозолі в балончиках перебувають під тиском, тому їх не можна розбивати та нагрівати.

19. Небезпечно прати в бензині одяг, промивати в ньому деталі та інструменти. Від розряду статичної електрики може виникнути спалах.

20.При користуванні газовою плитою:

-   не можна залишати плиту без нагляду;

-   не сушити білизну, волосся над палаючою плитою;

-   йдучи з дому не забудьте відключити газ;

- якщо ви виявили запах газу, не користуйтесь сірниками, не     вмикайте світло, електроприлади, негайно викличте газову службу по телефону -04.

21.При користуванні пічним опаленням:

-         не залишайте розпалені печі без нагляду;

-         не сушіть одяг біля відкритих дверцят;

-         не   використовуйте   бензин,   гас   та   інші   подібні   рідини   для
розпалювання;

-         не висипайте попіл, не погашене вугілля біля приміщень;

-         не розмішуйте меблі, одяг в безпосередній близькості до печі, плити;

-         не складайте дрова та одяг на печі;

-         не використовуйте дрова, довжина    яких перевищує розміри топ
ливника, не топіть піч з відкритими дверцятами: вуглина, яка випаде,
може стати причиною пожежі;

-         не розміщуйте дрова, вугілля, інше паливо безпосередньо перед
топковим отвором.

22. Перебуваючи в лісі, полі, в парку пам'ятайте, що не можна:

-         залишати непогашені вогнища;

-         розводити вогнища поблизу хлібних масивів;

-         розводити вогнища поблизу торф'яних полів.

Самозахист людей при пожежах

У випадку пожежі дуже важливо зберігати спокій та утримувати інших від паніки. При цьому:

-         викликати пожежну допомогу;

-         врятувати людей, які знаходяться в палаючому приміщенні;

-         оцінити обстановку;

а) якщо приміщення має незначні задимлення і є змога загасити пожежу, то при цьому дії повинні бути швидкими і рішучими, але потрібно пам'ятати чим у яких випадках потрібно гасити пожежу;

б) при сильному задимленні самозахист зводиться до одного - негайної
евакуації. В складних умовах переходу із задимленої зони в безпечне
місце необхідно знати, що краще дихати через добре змочену водою
носову хусточку, шарф, рушник і т.п.; дим завжди збирається під стелю,
а біля підлоги його менше, тому необхідно низько пригнутися або
повзти по підлозі;

в) у   всіх   випадках   сильного   задимлення   приміщення   потрібно
пробиратися до вікна, і відкривши його, дати знати пожежникам про
перебування людей у приміщенні.

Надання першої долікарської допомоги при пожежах

На пожежах у потерпілих можуть бути опіки та отруєння чадним газом.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами: правильність і доцільність, швидкість, продуктивність та рішучість дій.

Ознаки отруєння: шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум в вухах, загальна слабкість нудота, блювання слабкий пульс, непритомність (при легкому отруєнні); нерухомість, судоми, порушення зору, дихання, роботи серця, втрата свідомості протягом годин і навіть діб (при тяжкому отруєнні).

Підведення підсумків

Не той мужній, хто нехтує  небезпекою, не почуваючи страху, а той, хто може придушити найдужчий  страх і думати про небезпеку, не підкоряючись страху.

                                                 К. Ушинський

Правила безпеки при користуванні електроприладами

1. Перед вмиканням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур на наявність механічних пошкоджень.

2. Електроприлад повинен бути надійно заземлений згідно з правилами установки приладу.

3. Забороняється працювати з електроприладом вологими руками.

4. Не можна залишати електроприлад без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи все вимкнено.

5. Не можна користуватися електроприладами без нагляду дорослих.

6. При виявленні або виникненні несправності в електроприладі негайно викликати електрика, що обслуговує прилад.

7. Категорично заборонено виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно.

8. Не користуватися саморобними електричними приладами.

9. Якщо в будинку полум’я, або чути запах диму, горілої ізоляції, потрібно негайно повідомити про це дорослим.

10. Якщо вдома нікого немає, негайно телефонуйте за номером 101; потім кличте на допомогу сусідів.

11. Ніколи не гаси електроприлади водою.

Джерело: http://gymnasium152.edu.kh.ua/bezpeka_zhitttyediyaljnosti/pravila_bezpeki_pri_koristuvanni_elektropriladami/

Вчимося бути толерантними

Мета заходу:

-  Навчальна: розкрити учням зміст поняття «толерантність» як принципу людського буття, коли замість боротьби за існування пропонують любов до ближнього;

-  Виховна: виховати здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини до себе; вчити учнів встановлювати стосунки на доброзичливій, толерантній основі;

- Розвивальна: навчити учнів аналізувати матеріали з різних джерел, зокрема засобів масової інформації, й самостійно робити справедливі і зважені висновки.

Завдання: розкрити поняття «толерантність», використовуючи афоризми видатних людей, показати певні рівні толерантної поведінки людини; розвивати вміння аналізувати, приймати рішення, вибирати правильну позицію; виховувати спостережливість, уважність до інших людей, здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від себе; виховувати почуття взаємодопомоги та дружнього прийняття іншої людини, чуйність, взаємодопомогу, людяність, терпимість, небайдужість; сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне спілкування та навичок толерантної поведінки, звичок.

Обладнання: картки, кольорові олівці та ручки, ватман, маркер, тест.

Форма проведення: заняття з елементами тренінгу.

Епіграф до заходу: «Усі люди мають недоліки – хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості»

Г. Гвіччардіні – італійський історик, філософ-гуманіст

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

Тема сьогоднішнього нашого заняття – «Вчимося бути толерантним». Що означає поняття «толерантність»? Чи завжди ми в житті толерантні до інших людей? Які якості має толерантна людина і як їх виховувати в собі? На ці та багато інших запитань нам доведеться сьогодні відповісти.

ІІІ. Основна частина заняття.

Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки. Я познайомлю вас лише з деякими. В англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію;

-      У французькій – повага свободи іншого, його способи думок, поведінки, політичних і релігійних поглядів;

-          У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших;

-          В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

-          У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Толерантність – терпіння до чужих думок, поведінки, повага до національних і культурних відмінностей, прагнення до взаєморозуміння між народами світу.

Толерантність передбачає, що у мене є свої погляди, у когось іншого вони інші, і хоча я ці погляди не поділяю, але терпимо до них ставлюся.

16 листопада – Міжнародний день толерантності.

Іноді риси характеру товариша або подруги вас нервують, іноді, навпаки, вам допомагають прийняти певне рішення. І незважаючи на відмінності у характерах, ви є друзями, вам цікаво разом. Тому ж терпимість потрібно проявляти до всіх.                                                                       Давайте перевіримо, чи терпимі ви, і чи потрібно виховувати в собі цю якість?

Тестування «Чи терпимі ми?»

Вибери твердження, яке відповідає твоїй поведінці.

1.      Ти не погоджуєшся х товаришем:

А) Ти все ж таки слухаєш його;

Б) Ти не даєш йому говорити.

2. У класі ти вже відповів:

А) Ти даєш можливість відповісти іншим;

Б) Тобі хочеться відповісти ще.

3. Товариш зрадив тебе:

А) Ти намагаєшся з ним порозумітися;

Б) Ти помстишся йому.

Якщо в усіх трьох випадках ти вибрав твердження «а» - ти, - терпима людина.

Вправа «Мікрофон»

У цивілізованому суспільстві люди повинні бути терпимими. Чи погоджуєшся ви з думкою, щ о кожний із вас має право на повагу та терпимість з боку оточуючих?

Ми всі різні. Але потрібно бути терпимими (толерантними) одне до одного. Але чи означає толерантність терпимість до всього? Хіба можна терпіти, якщо хтось затіває бійку, ображає інших? Саме тут і існує межа. Ми маємо багато прав, але не маємо права порушувати права інших. Американський філософ Ф. Емерсон сказав: «Моя свобода розмахувати руками завершується там, де починається ніс мого сусіда».

Вправа «Як виявляти толерантність»

Проаналізуйте ситуацію, оберіть свій варіант відповіді і поясніть її.

Ситуація 1

Дмитро має нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як мають ставитися до цього ті, кому такий стиль не подобається?

А) Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різній формі радити змінити зачіску.

Б) Виходити з того, що людина має право на самовираження і може робити будь-що зі своїм власним волоссям.

В) Вимагати дотримання загального стилю одягу та зачіски на заняттях у школі.

Ситуація 2

Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитися до цього?

А) Засуджувати вчинки учениці.

Б) Вважати, що це – особиста справа Оксани і не втручатися.

В) З розумінням ставитися до проблеми Оксани, поступово заохочувати її до навчання.

Ситуація 3

Вадим постійно виявляє неповагу до інших, зверхньо ставиться до своїх товаришів. Як бути?

А) Намагатися уникати спілкування з Вадимом.

Б) Відповідати грубістю на грубість.

В) «Ковтати» образи й спробувати проводити з ним роз’яснювальну роботу.

Отже, ми з’ясували, що у всіх трьох ситуаціях потрібно виявляти толерантність.

Гра «Асоціативний ряд»

Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.

Т – терплячий.

О – обережний, оригінальний, особливий, об’єктивний.

Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні.

Е – енергійний, елегантний, ефективний.

Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний.

А – активний, акуратний, авторитетний.

Н – надійний, найдорожчий.

Т – товариський.

Н – необхідний людям, ніжний незалежний.

І – інтелігентний, ідеальний, ідейний.

С – співпереживаючий, співчутливий, сприймаючий свободу думок і дій іншого.

Т – тактовний.

Ь.

Обговорення:

-          Чи подобаються вам риси характеру, які ми записали біля кожної букви?

-          Мені теж дуже – дуже подобаються і я бажаю, щоб ви про них не забували та шукали їх у собі.

Вправа «Емблема толерантності»

Учням пропонується самостійно намалювати таку емблему толерантності, яка могла б друкуватися на суперобкладинках, політичних документах, національних прапорах. Процес малювання займає 5-7 хв. І придумати гасло, яке відображало б суть їхніх емблем.

Щоб вийти з неординарних, критичних ситуаціях, я вам підготували поради, які допоможуть в цьому.

«Мішечка порад»

-   Будьте готові до того, що всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні;

-  Навчіться сприймати людей такими, якими вони є, не намагайтесь змінити в них те, що нам не подобається;

-  Цінуйте в кожній людині особистість і поважайте її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з вашими;

-  Зберігайте «своє обличчя», знайдіть себе і за будь-яких обставин залишайтеся самим собою.

Дуже важливо в колективі дотримуватись 4 правила толерантного спілкування:

1)      Бути завжди уважним.

2)      Бути терпимими у сварці і аргументувати свою думку.

3)      Бути гуманним і милосердним.

4)      Не ображати співбесідника.

IV. Підсумок заняття.

-               Що нового ви дізналися на сьогоднішньому занятті?

-               Сформулюйте, що таке толерантність?

          Яке значення має така риса характеру в житті людини? Чому необхідно бути толерантним?

Сьогодні ми з вами дізналися, що таке толерантність, замислилися як зробити наше життя кращим. Ми живемо з вами серед людей і треба навчитися рахуватися з думками і вчинками інших, уміти зрозуміти людину і вибачити її, не робити нічого такого, чого б не хотів для себе. І тоді вас будуть любити і поважати, і світ стане кращим!                                             
Я  хочу закінчити годину нашого спілкування словами німецького поета Гете: «Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна».

Виховна година на тему «Безпечний Інтернет та соціальні мережі»

Мета: розширити й поглибити знання про безпечний Інтернет та соціальні мережі, сприяти обізнаності учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті та соціальних мережах і про шляхи їх подолання, мотивувати поширювати цю інформацію у своєму середовищі, розвивати уважність, спостережливість, мовленнєві навики, пам’ять, виховувати любов до родини, навколишнього світу, етичне спілкування між товаришами, дорослими, молодшими друзями.

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово

  Доброго дня! Сьогодні поговоримо про Інтернет, про безпеку дітей в Інтернет. У лютому цього року вже вкотре відзначають День безпечного Інтернету завдяки ініціативі компанії «Microsoft Україна». Ця організація є засновником веб-ресурсу «Он-ляндія – безпека дітей в Україні». Спочатку домовимось про декілька правил для успішної роботи:

vмобільні телефони відключити;

vговорити все, що думаєте;

v слухати інших, поважати себе та інших;

vбути активним учасником

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Оголошую мозковий штурм «Про користь Інтернету» (учні називають позитивні можливості Інтернету, роблять записи на дошці або на плакаті)

Загрози в Інтернеті:

1. Виготовлення, розповсюдження та використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми

2. Наполегливе чіпляння в мережі, розмови на теми сексу, насильства, "зваблення”

3. Показ невідповідних віку, нелегальних та шкідливих матеріалів, що впливають на психіку, приводять до фізичної шкоди

4.  Переслідування і залякування

ІV. Сприйняття нового матеріалу, осмислення зв’язків і відносин в об’єктах вивчення.

       1.  Прогрес інформаційно-комунікативних технологій

Інформаційне повідомлення №1.

Сьогодні ми з вами поговоримо про Інтернет та соціальні мережі, про їх переваги та існуючи небезпеки. Чи можете ви сказати, що таке Інтернет? Відповіді дітей.

А що таке соціальні мережі? Відповіді дітей, допомога педагога.

 Сьогодні майже кожен комп’ютер підключений до мережі Інтернет. Шоста частина світу користується мережею, а через 2 роки, за прогнозами аналітиків, це робитиме кожен третій житель планети. У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і відповідь отримується через кілька секунд.

У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому. Сьогодні Інтернетом користується кожна 3 людина на планеті.

У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки ММS і SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках, спілкуються «онлайн» в соціальних мережах, створюють свої блоги, спілкуються в чатах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми на форумах, використовують веб-камеру, skype та грають в онлайнові ігри.

Ніколи раніше не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду й дискутувати з ними на які завгодно теми, що є цікавим для певних груп.

Інформаційне повідомлення №2.

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Ключові результати: З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі. 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%). 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими).

 Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%. На які ризики діти наражають себе в Інтернеті?

        2.  Виступи учнів із повідомленнями про Інтернет-загрози

 Слово вчителя. Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути. Наші експерти підготували чималий список. Прислухайтесь і зробіть доповнення.

1 учень Віруси. Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Основними джерелами вірусів є:

 - дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

 - комп’ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Інтернет;

 - жорсткий диск, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженими програмами;

 - вірус, що залишився в оперативній пам’яті після попереднього користувача.

Основними ранніми ознаками зараження комп’ютера вірусом є:

 - зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;

- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;

- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

 - помилки під час завантаження операційної системи;

 - неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;

 - незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо.

2 учень Кібер-хуліганство. Кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.

Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.

3 учень Грифери. Інтернет-шахраї, які заважають учасникам он-лайн-ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.

Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню певних Інтернет-технологій. Шпигунське програмне забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:

- список рекламних сайтів, на які переходить користувач під час серфінгу в Інтернеті;

 - особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;

 - Web-сторінки, які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках (треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері – подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключових слів);

4 учень. Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті 7 дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).

5 учень Фармінг. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.

6 учень Он-лайн-хижаки «Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні, щоб знайти вразливих жертв. Он-лайн-хижаки виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей. Хижаки також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в он-лайні, до контакту віч-на-віч.

7 учень Спам. Це масова розсилка комерційної, політичної та іншої реклами (інформації) або іншого виду повідомлень (у тому числі й підроблених) особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Фішинг також іноді може вважатися спамом. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку. Таке повідомлення, зазвичай, маскується під офіційний лист від адміністрації банку. У ньому говориться, що одержувач повинен підтвердити відомості про себе, інакше його рахунок буде заблоковано, і наводиться адреса сайту, що належить спамерам, з формою, яку треба заповнити. Серед даних, які просять повідомити, є ті, що потрібні шахраям. Для того, щоб жертва не здогадалася про обман, оформлення цього сайту також імітує оформлення  офіційного сайту банку чи установи.

8 учень. Недостовірна інформація. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів помітили, що якість шкільних рефератів протягом останніх років погіршилася: інформація, яка міститься у більшості рефератів, є недостовірною, неповною або застарілою. І це не дивно, адже учні завантажують вже готові реферативні повідомлення з Інтернету та роздруковують їх. Це займає часу максимум 1 годину. Проте часто користувачі не замислюються над достовірністю отриманої інформації, не вміють аналізувати та узагальнювати її, тому що у них відсутнє або недостатньо розвинуте критичне мислення. Якщо при підготовці рефератів недостовірна чи неправдива інформація до життєвого ризику не призводить, то у випадку пошуку інформації, що стосується здоров’я, ризик істотно збільшується. Проблеми, що стосуються здоров’я, як фізичного, так і психічного, повинні обговорюватися лише у родині, із дорослими та фахівцями. В Інтернеті на різноманітних форумах досить легко знайти (і ми знаходили) інформацію, яка є не лише антинауковою, а й життєво небезпечною, якщо нею скористатися.

3. Роздуми про зміст віртуального світу

Як я постраждала від Інтернету

Мені було 14 років, коли я вперше зрозуміла про всі плюси та мінуси інтернет ресурсів. Я, як і всі інші діти, дуже зраділа, коли батьки погодилися купили мені комп’ютера і незабаром підключили Інтернет. Це було дуже зручно, я більше не бігала по бібліотеках у пошуках потрібного підручника, усі новини тепер дізнавалася тільки звідти. Також було дуже зручно спілкуватися особисто з людьми інших країн, це так пізнавально. Також він задовольняв багато моїх особистих потреб: я дивилася фільми, скачувала музику і таке інше.Так пройшов навчальний рік, настало довгоочікуване літо.. Влітку, на жаль, я не вела активне у життя, мабуть, тоді то я й почала пізнавати мінуси використання Інтернету. Але в той час я цього не розуміла. Майже все літо я просиділа в Інтернеті. Батьки працювали, друзі поїхали відпочивати, а я…

А що я? Лягаючи спати о 5 ранку, я прокидалася о 2 годині дня, брала їжу і включала комп’ютер. Сиділа цілими днями у соціальних мережах, шукала інформацію, яка, по суті, мені не потрібна, коли  трохи набридало, дивилася фільми і слухала музику. І все це було он-лайн. Життя он-лайн - як згадую я тепер. У мене було понад 500 друзів Вконтакті, близько 100 друзів Facebook. Безглуздя, проминав ще один рік, ставало тільки гірше. Вставати зрання було практично неможливо, очі боліли, був поганий настрій, та якщо влітку я казала собі: «Мені просто сумно», то зараз мені нічого було сказати. Так проходив день за днем… З друзями я не спілкувалася, говорила: «Спишемося Вконтакті» або «Побачимося у Skype», про усі свої проблеми  я писала у Twitter… А хто ж захоче зустрічатися із дівчиною тільки в Інтернеті? Друзі, родина, навіть мої почуття, -  вони не покинули мене, вони просто чекали, коли я сама повернуся... повернуся до життя. На деякий час я вмерла, відійшла від суспільства, я так це називаю.

І знаєте, проблема навіть не в тому, що весь свій час ти просиджуєш в Інтернеті, а проблема в тому, що завдяки цьому ти втрачаєш себе, втрачаєшдорогих для себе людей… життя втрачає тебе…

Я повернула собі життя, воно більше не проходить повз мене. То ж не робіть подібних помилок, життя того не варте!

Як я потерпіла від Інтернету

22 грудня

Вечір. Ось тільки-но прийшла зі школи.

П’ята година. Може пізніше зроблю уроки? Та ні, щось настрою нема…А ні, треба, та потім. Зараз подивлюся, там треба було на географію матеріал підібрати для доповіді. Вікіпедія в поміч. Зараз швиденько ввімкну комп’ютер, та тихо, щоб мама не почула, а то знову буде сварити, що марную час, замість того, щоб допомогти їй. А ось те, що мені треба, знайшла…поки це роздруковується, зайду «ВКонтакт». А! Чого мені ніхто не написав, ну що, нікому нічого не потрібно, чи що? О, Настя в он-лайні, хоч з нею поспілкуюся. Ну ні, першою не напишу, бо подумає, що нав’язуюсь. Та диви, вже дев’ята година, а була ж тільки п’ята.  Що ж робити? Мені треба ще алгебру, українську та біологію вивчити!

            Ну ось, пів на дванадцяту вже. Довчила, нарешті, ці уроки. Так, завтра ніякого Контакту!

23 грудня

            Нарешті закінчився цей  день, тягнувся, неначе гумовий, але ще один такий вечір, як учора, і я зовсім з глузду з’їду.

            Так, починаємо з уроків. Ну, і де я визначення з біології знайду в підручнику?  Хто складав його, цей підручник? Так, треба подивитися в Інтернеті, ага, ось закладка до Контакту, ну що, чого б і не натиснути, поки буду шукати, може хтось і напише? Так…ось…знайшла ці визначення, треба переписати їх у зошит. О! Хтось щось написав! Подивлюся,. Ну, ну це не той, хто мені потрібен, ну чому він не пише, чому? Так все, не хочу тут бути. Натискаю «Вихід». Все.

            П’ять хвилин пройшло, двадцять п’ять……

            А ось якби можна було побачити себе збоку! Уроки не вчу нормально, не вистачає часу на сон, весь вільний час в Інтернеті, забула, коли останній раз бачилася з друзями на вулиці. Так не можна жити, це не життя в мережі. Дійшло навіть до кохання та весілля в мережі.

            Так, все набридло, хочу як вісім років тому, писати листи від руки, заповнювати анкети для подружок різнокольоровими фломастерами, вести особистий щоденник і ховати його, щоб ніхто не знайшов і не прочитав. Гуляти під дощем, малювати крейдою на асфальті. А не так, як зараз, e-mail,  «ВКонтакте», смс – як спосіб спілкування з друзями. Live internet – особистий щоденник, читають усі хто хоче.

            Ось що нам подарував Інтернет – зруйноване дитинство!

Тест на виявлення комп’ютерної залежності.

1. Ти засмучуєшся та злишся, якщо потрібно виключати комп’ютер.
2. Ти знаходишся у дуже гарному настрої тільки сидячи за комп’ютером.
3. Комп’ютер для тебе – це засіб зняття стресу.
4. Після комп’ютерних ігор у тебе виникають головні болі.
5. У житті ти відчуваєш пустоту, роздратованість, які зникають, коли ти сідаєш за комп’ютер.
6. Ти маєш проблеми у навчанні через те, що часто сидиш за комп’ютером.
7. Ти відчуваєш потребу проводити більше часу за комп’ютером.
8. Ти маєш проблеми з родичами, у стосунках з друзями або іншими людьми через комп’ютер.

Результат:  підрахуйте кількість плюсів у відповідях. Якщо загальна сума перевищує 3 бали – ви маєте ризик потрапити у залежність від комп’ютера.

V. Узагальнення, систематизація і застосування знань.

1. Правила користування соціальними мережами

Існують певні правила користування соціальними мережами:

1. НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ (домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи), НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ ФОТО.

2. НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ. Дівчинка познайомилась в соціальній мережі з своїм однолітком, хлопчиком, якого звати Войтек. Вони почали спілкуватися в мережі. Аня пише: «Привіт, я Аня, мені 13 років, я шукаю друзів».

Хлопчик їй відповідає: «Привіт, Аня, я Войтек, мені також 13 років і я хочу зустрітися з тобою». А на справді, цей Войтек дорослий чоловік, який обманює дівчинку, переслідуючи інші цілі, і не тільки її. Дуже часто, спілкуючись в мережі уявляєш собі одну людину, а насправді вона зовсім інша.

3. НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА ЗУСТРІЧ З ВИПАДКОВИМ ЗНАЙОМИМ. АБО РОБИ ЦЕ В ЛЮДЯНИХ МІСЦЯХ І ЗА УЧАСТЮ БАТЬКІВ.

4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ.

5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРУ!

6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ, НЕ ЛАЙСЯ, БУДЬ ЧЕМНИМ.

7. ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ.

8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ.

VІ. Підведення підсумків уроку. Слово вчителя.

Заключне слово вчителя:

Наше життя вирує все швидше та швидше. Інтернет уже зараз став невід’ємною його частиною.  Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Всесвітня мережа повністю замінить усі інші засоби зв’язку. Та давайте зупинимось на мить і  замислимось, чи дійсно ми хочемо провести усе життя у віртуальному світі? Бачити аватарки – замість живих облич, смайлики – замість живих посмішок. В решті решт як та на що втрачати власний час - це вільний вибір кожного.  Але  пам’ятайте, що Інтернет - це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання, підготувати реферати та доповіді, спілкуєтесь, якщо між вами величезні відстані. Вчиться користуватись Інтернетом із розумом.

Життя людини – це найдорожчий Божий дар на Землі. Будьте обережними з безпечним Інтернетом! 

Бесіда на тему «Заходи профілактики насильства в сім’ї»

Жорстоке поводження з дітьми

Нажаль, в нашому суспільстві переважає думка, що проблеми жорстокого поводження із членами сім'ї є внутрішньою проблемою цієї сім'ї і не потребує втручання суспільства, а тим більше держави. Але саме право на захист від насильства над особою, особливо в сім'ї, є одним із найголовніших прав громадян та дітей зокрема.

Ще недавно в нашому суспільстві вважалося неприйнятним говорити відверто про насильство в сім'ї. Проте ця форма насильства існує давно і зустрічається досить часто: вона розповсюджена серед людей різних національностей, різного фінансового та соціального статусу, в сім'ях віруючих. Більше того, таке насильство ніяк не можна пояснити нинішньою економічною нестабільністю, оскільки воно наявне й у відсталих, і в економічно розвинутих країнах.

Україна відновлює свою ідентичність та намагається знайти рівновагу між управлінням та наснаженням. Окремі люди, сім’ї та громадяни прагнуть відновити та виразити свою індивідуальність і спроможність. Невпевненість та боротьба часто постають у проявах насильства до тих людей, які поруч.

Насильство в усіх його проявах існує в суспільстві ще з прадавніх часів. Якщо поспостерігати за історією людства на нашій планеті, то на жаль, вона нагадувала б панораму розвитку та ескалації насильства і несправедливості.

Особливо гострою проблемою є насильство над дітьми. Адже стан, який переживають скривджені діти стосуються кожного громадянина суспільства. Слід зазначити, що згідно з дослідженнями проведеними на Заході України можна зробити невеликий, але фатальний висновок, що більшість дітей із бідних сімей страждають від асоціального ставлення з боку батьків та інституцій, які теоретично були створені саме для того щоб допомагати та всебічно підтримувати таких дітей. Реальність така, що вірогідність кривдження дітей є в усіх соціальних верствах та в усіх сім’ях на різних етапах розвитку. Діти – це майбутнє кожної держави. А тому фізичні та емоційні травми, які вони переживають, обкрадають суспільство та усіх його членів зокрема. Не завжди можна уникнути дитячих травм, але їхня мінімізація має стати важливою метою соціальної політики.

На сьогодні, коли кривдження спостерігається всюди ми не можемо з цим просто змиритися. Ще до недавнього часу такі терміни, як кривдження дитини, побиття дружини, інцест були зрозумілими, хоча не визнавались як нагальні проблеми. Перші спроби визначення і осмислення насильства в сім’ї були зроблені наприкінці ХІХ століття, внаслідок індустріалізації та урбанізації, що призвели до більшої концентрації населення та нових соціальних проблем.

Насильство розглядають у чотирьох площинах: правовій, моральній, суспільно-політичній та психологічній. У правовій площині більшість випадків насильства карається законом. Та все-таки проблема полягає в тому, що жертви насильства не завжди звертаються по допомогу до правоохоронних органів. А чи захищає закон жертви насильства та чи стримує насильників?

Насильство у моральній площині окреслює кривдження осіб, слабших фізично, часто з фізичними або психічною вадами.

У суспільно-політичній площині насильство набуває значних розмірів, про що свідчать війни, збройні конфлікти, акти непокори, а також бійки у громадських місцях.

У психологічній площині – це явища, що відбуваються у психіці людини, а також у їхніх стосунках. Головний зміст цього виду насильства – страждання жертви, її безсиллі, внутрішньому розладі, приниженні.

Насильство має спільні елементи:

-  завжди являється наслідком продуманої дії, отже не є випадковим;

-  пов’язується із порушенням певних прав особи чи групи осіб;

-  присутній елемент послаблення здатності до захисту.

Насильство дуже часто присутнє в нашому житті і ми відіграємо в ньому певну роль. Залежно від ситуації ми є свідками, жертвами або ж кривдниками. Трагічність ситуації в тому, що свідки чи жертви насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя та продовжують чинити насильство. Власне створюється коло насильства: жертви стають кривдниками.

Нині, коли громадськість в Україні починає усвідомлювати людські права та свободи, коли прийнято Закон «Про попередження насильства в сім'ї», цей злочин нарешті став помітним для суспільства.

Насильство є фактором примусового контролю, який практикує одна людина над іншою.

Найчастіше насильство проявляється в сім'ї. Це реальна дія чи погроза фізичної, сексуальної, психологічної або економічної образи та насильство з боку однієї особи щодо іншої, з якою вона має чи мала інтимні або інші значущі стосунки.

Як правило, насильство в сім'ї складається з таких елементів:

Витоки насильства в сім'ї закладено у звичаях суспільства, в системі норм і правил, які передбачають для чоловіків, жінок та дітей різну визначену поведінку: активну та агресивну для чоловіків, поступливу для жінок і покірну для дітей. Значною мірою така поведінка є наслідком традиційного виховання, за якого агресивна поведінка чоловіків розглядається як єдиний та прийнятний спосіб вирішення проблем. Хлопчиків навчають бути напористими у досягненні своє мети, тоді як дівчаток вчать терпіти й пристосовуватися. Результатом такого впливу сім'ї та оточення є нинішня сумна картина насильства над жінками в нашій країні. Крім того, воно може здійснюватися й над іншими членами сім'ї, особливо над дітьми.

Насильство в сім'ї дуже впливає на життя дітей і підлітків. Третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім"і. Діти, матері яких зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, 50% з них схильні до зловживань наркотиками та алкоголем.

Двадцять відсотків студентів вищих навчальних закладів втягнуті у насильницькі стосунки, причому 66% розповідають про це другові, 26% - батькам, 25% - нікому не розповідають.

Часто насильство виявляється як комбінація фізичної, сексуальної та/або емоційної образи.

Щоб визначити ступінь насильницьких дій, досить з'ясувати такі випадки насильства:

Фізичне насильство: хтось дитину штовхає, завдає болю ляпасами, стусанами, ударами кулаків; жбурляє предмети, загрожує зброєю або завдає ран; фізично перешкоджає при спробі вийти з дому; закриває ззовні дитину в помешканні; залишає одну в небезпечних місцях; відмовляється допомогти, коли дитина хвора; перешкоджає при спробі звернутися за медичною допомогою; не дає заснути вночі; відмовляється купувати продукти харчування та інші необхідні для дитини товари; псує її майно; ображає батьків, молодших братів та сестер; загрожує заподіяти шкоду родичам або друзям.

Сексуальне насильство:поводяться з дитиною як з сексуальним об'єктом; змушують роздягатися проти її волі; змушують вступати в статевий акт проти волі дитини, ґвалтують її; здійснюють статевий акт з особливою жорстокістю; змушують вступати у статевий акт після побоїв; змушують дивитися і/або повторювати порнографічні дії. За статистикою, одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках.

Емоційна образа: постійно дитину принижують, кричать на неї та/або кривдять (наприклад, говорять, що вона занадто товста, худа, дурна і т.д.); ігнорують почуття дитини; висміюють її переконання; забороняють виходити на вулицю, гратися з однолітками; маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду; кривдять її родичів і друзів або проганяють їх; критикують її, висміюють.

Економічне насилля:економічні утиски (не давати грошей, машину, кредитні картки для зняття грошей з рахунку жертви та витрата їх на себе; використання правової системи проти жертви).

Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптованих людей, не здатних створювати повноцінну сім'ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей.

Отже, дитина потребує соціально-правового захисту.

Про соціальний захист дитини можна говорити у двох аспектах. У широкому розумінні соціальний захист передбачає гарантію основних прав, зафіксованих у Конвенції ООН про права дитини. У вузькому розумінні це означає створення умов для вільного розвитку духовних та фізичних сил дитини, пробудження її активності. Соціальна захищеність не має вікових рамок. Але чим менше дитина, тим більше вона потребує захисту!

Як же захистити дитину?

Що можна зробити, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім'ї? Хто повинен зупинити цикл знущань?

Це можуть і повинні зробити матір та батько! Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей.

Щоб зупинити цикл насильства, потрібно:

1. Володіти інформацією щодо проблеми насильства в сім'ї.

2. Зрозуміти та усвідомити, який стиль стосунків існує у Вашій родині.

3. Якщо наявні насильницькі стосунки - спробувати розірвати коло/цикл насильства та захистити своїх дітей і себе.

Виховання в умовах насильства в сім'ї дає нові покоління діячів - викладачів, керівників, депутатів та працівників різних установ, - схильних до нього у різноманітних сферах життя, навіть у світовому масштабі. Тому треба широко інформувати людей, на всіх рівнях суспільного життя, про сучасні погляди на проблему насильства, про документи ООН з цього приводу: «Про права людини», «Про права дитини», «Про ліквідацію всіх видів дискримінації проти жінок». Це дозволить створити у суспільстві нетерпиме ставлення до насильства, усвідомлення людиною своїх прав.

Найнебезпечніше те, що насильство дає дуже серйозні негативні соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя; відчуття відсутності допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля; відчуття провини; відчуття придушення волі; примари; відсутність самоповаги; настирливі спогади; напади страхів, депресію; фобії, смуток; роздуми про самогубство; самозвинувачення; втрату довіри; сумніви щодо віри в щось; наркотичну/алкогольну залежність; жагу помсти.

Наслідки домашнього насильства для дітей

Діти з сімей, у яких практикується насильство, відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія.

Існує ряд спільних ознак, що характеризують переживання та поведінку більшості таких дітей.

Страхи. Діти з сімей, де практикується насильство, переживають відчуття страху. Цей страх може проявлятися різним чином: від занурення в себе та пасивності до насильницької поведінки.

Зовнішні прояви поведінки.Мала дитина не може знати, коли відбудеться наступний спалах насильства, де та наскільки сильним він буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацією призводять до проявів впертості у поведінці, відмови розмовляти та агресивних вчинків.

Нездатність виразити почуття вербальне. Спостерігаючи за практикою насильства в сім'ї, діти доходять висновку, що насильство - це спосіб, яким «дорослі» вирішують свої конфлікти та наболілі проблеми. Оскільки ніхто не показав цим дітям, як слід говорити про їхні почуття/думки, вони часто не знають, що переживають або відчувають, і як можна виразити свої емоції та почуття у вербальній формі.

Насильство над дітьми можна класифікувати також за такими ознаками:

-  у залежності від стратегії кривдника – явне та приховане (непряме);

-  за часом: те, що відбувається зараз, і те, що трапилося в минулому;

-  за тривалістю: одноразове або багаторазове, що триває роками;

-  за місцем та оточенням: вдома - з боку родичів; у школі – збоку педагогів або дітей; на вулиці – з боку дітей або незнайомих дорослих.

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров'ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей - жертв насильства -з'являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

Класифікація типів жорстокого поводження з дітьми

Існують наступні типи жорстокого поводження з дітьми, які можна виділити на основі досвіду роботи з сім‘ями та безпосередньо з дітьми:

• фізичне насильство:
• жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття, штовхання; спроби задушити; викручування рук та ін.;
• дитина є свідком знущань над іншими членами сім‘ї: батько б‘є чи ґвалтує матір у присутності дітей; “погану” дитину фізично карають у присутності “хорошої” дитини;
• дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини та ін.;
• сексуальне насильство:
• гвалтування;
• нав‘язування сексуальних стосунків;
• сексуальні дотики/поцілунки;
• інцест (кровозмішення);
• показ порнографії;
• залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.
• використання привілеїв дорослих:
• поводження з дітьми як з рабами чи слугами;
• покарання, поводження, як з підлеглими;
• поводження як зі своєю власністю;
• відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства;
• залякування:
• використовування свого росту, розмірів та сили;
• навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;
• крики, стресогенна поведінка;
• жорстокість щодо інших істот;
• погрози:
• кинути дитину;
• самогубства;
• заподіяти фізичної шкоди;
• заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам...;
• розлюбити дитину;
• силами зла, що покарають дитину та ін.;
• використання громадських установ:
• загроза покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею;
• ізоляція:
• контролювання доступу дитини до інших людей: бабці/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;
• контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому;
• контролювання спілкування дитини з друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету;
• закривання дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі...;
• обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування у спілкуванні;
• емоційне насильство:
• приниження;
• використання скарг;
• використання дітей в якості довірених осіб;
• крики;
• непослідовність;
• присоромлення дитини;
• використання дітей у конфліктах між батьками;
• “торгівельна” поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;
• економічне насильство:
• незадоволення основних потреб дитини;
• відмова чи зволікання у виплаті аліментів;
• занижений розмір державної допомоги одиноким матерям та багатодітним сім‘ям;
• повна відмова дитині в грошах;
• контролювання дитини за допомогою грошей;
• протрачання сімейних грошей;
• відмова дитині у підтримці;
• використовування дитини як засобу торгу при розлученні;
• нав‘язування дитині економічно обмеженого способу проживання без існуючої для цього необхідності;
• примушування дитини важко працювати.

      Виховна година « STOP булінг»

     Мета: дати учням поняття про агресивну поведінку підлітків, вказати її прояви та форми, ознайомити учнів із загальнолюдськими цінностями,навчити контролювати себе у різних критичних ситуаціях, розширити свій  словниковий запас, розвивати гнучкість мислення, формування навичок толерантного спілкування, виховувати почуття поваги та гідності.

Обладнання: аркуші формату А4, фломастери, маркери.

Хід уроку

I.Організація класу

Учитель. Доброго дня діти. Рада бачити вас у гарному настрої.

Сьогодні у нас з вами дуже цікавий урок. Ми будемо з вами вчитися як долати агресію та бути толерантним, сподіваюся на те,  що ви багато чого нового дізнаєтеся, і урок буде для вас цікавим, що наша спільна робота не буде марною, а знання, які ви отримаєте, вам знадобляться.

                                                    План виховної години

1.Агресивна поведінка підлітків. Чинники, які супроводжують прояв поведінки, що відхиляється.

2.Основні форми агресивної поведінки.

3.Ситуативні форми.

4.Профілактика і корекція агресивної поведінки.

5. Толерантність.

II.Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда з учнями.

-          Що ви знаєте про  агресію?

-          Чи вважаєте ви себе агресивною людиною?

-          Чи агресивні ваші друзі?

-          Що на вашу думку означає бути толерантною людиною?

III.Вивчення нового матеріалу

            Перше, що ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці – що таке агресія і чинники, які супроводжують її.

Агресивна поведінка підлітків

Підлітковий вік - один з найбільш складних періодів розвитку людини. Не дивлячись на відносну короткочасність (з 14 до 18 років), він практично багато в чому визначає все подальше життя індивідуума. Саме в підлітковому віці переважно відбувається формування характеру і інших основ особи.

Ці обставини: перехід від опікуваного дорослими дитинства до самостійності, зміна звичного шкільного навчання на інші види соціальної діяльності, а також бурхлива гормональна перебудова організму - роблять підлітка особливо уразливим і податливим до негативних впливів середовища.

При цьому необхідно враховувати властиве підліткам прагнення вивільнятися з-під опіки : контролю рідних, учителів і інших вихователів.

Нерідко це прагнення приводить і до заперечення духовних цінностей і стандартів життя взагалі, старшого покоління, в чому визначає все подальше життя індивідуума. Саме в підлітковому віці переважно відбувається формування характеру і інших основ особи.

Основними формами агресивної поведінки є:

- фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої особи;

- негативізм, спрямований проти керівництва і встановлення правил;

- підозрілість, тобто недовіра до оточуючих людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити;

- вербальна агресія, тобто вираження своїх почуттів через чвари, образи, приниження,агресивна поведінка підлітків постає як спосіб;

- досягнення значущої мети;

- самовираження і самоствердження;

- задоволення потреби спілкування;

- реакції на неблагополучну обстановку в сім'ї і на жорстоке ставлення з боку батьків.

1. Вправа «Мій образ»

Мета: знайомство учасників групи, налаштування на сприйняття основного змісту завдання.

Учитель роздає всім учасникам аркуші А4, на яких кожному потрібно написати своє ім’я й намалювати власний образ (це може бути певний символ, предмет, будь-що).

Слід наголосити, що вміння малювати тут не важливе. Коли всі виконають завдання, учитель пропонує кожному по черзі назвати своє ім’я й розповісти про власний образ.

Після закінчення презентацій створюємо «галерею портретів» учасників.

Учитель. А тепер погляньмо на нашу галерею. Подумайте і скажіть, який висновок ми можемо зробити після виконання цієї вправи? (Усі люди різні.)

А як же нам, таким різним, жити, навчатися й працювати разом, та ще й не сперечатись одне з одним? (Потрібно бути толерантними одне до одного.)

Відеоролик «Проти насильства в сім’ї»

Учитель. Насильство в жестах чи словах, приховане чи явне, насильство в школі чи в сім’ї, воно існує в суспільстві, яке байдуже до людей.

Насильство фізичне чи психологічне, пережите чи уявне, приховане в нас самих, в наших думках і вчинках, воно живе в нас та посеред нас. Насильство — це не те, що трапляється тільки з іншими, це те, що стосується кожного з нас. Що з ним робити? Як розпізнати? Як визначити межу між позитивною енергією та руйнівною силою? Як уберегти себе та інших від цієї сили?

Презентація «Насильство»

Учитель. Жорстоке ставлення до дитини проявляється в таких формах:

поводження з дітьми, як зі слугами;

покарання, поводження, як з підлеглими;

відмова повідомляти про рішення, що стосуються опікунства.

Фізичне насильство, емоційне насильство, ізоляція, економічне насильство — це соціальні біди, які крадуть дитинство, роблять дітей передчасно дорослими, перекреслюють людське в людині.

Відеоролик «Допоможіть зупинити насильство над дітьми»

Учитель. Подумайте і скажіть, що таке добро?

- Що означає «бути доброю людиною і робити добро іншим»?

- А як можна подарувати тепло?

- Як ви думаєте, що таке захист?

- Що означає «бути захищеним»?

Завдання: визначити вид насильства, вказати агресора і жертву ситуації.

Ситуації:

1. Школярка із сльозами на очах розповідає іншим дітям: «Мама мене уб'є, якщо дізнається, що я розірвала нову куртку» (психологічне і фізичне).

2. Восьмикласник Ваня боявся п'яного батька, бо той, повертаючись додому вночі, піднімав із ліжка сина й починав його «виховувати» паском (фізичне)

3. Дівчинка (їй ще немає 6-ти років) чимось образила батька. На знак покарання він не розмовляє із нею місяць. Дівчинка була вражена. Батько вважає, що це нормальна міра виховання (психологічне).

4. Більшість хлопців із 11 класу мали кишенькові гроші, якими вільно розпоряджалися, але батько Влада сказав: «Матимеш гроші тоді, коли в семестрі буде лише 10-11 балів»(економічне).

Ситуація 1

 Петрик, зайшовши у їдальню, і, як завжди, сів не на своє місце. До нього підійшла Оленка і попросила звільнити її стілець. Він відштовхнув дівчинку з такою силою, що вона впала на підлогу.

Ситуація 2

 Під час перерви Юрко бігав по класу і штовхнув Іринку. Дівчинка, падаючи, ненароком розбила вазу на столі вчителя. В клас зайшла вчителька і побачила розбиту вазу. Іринка намагалась пояснити, що трапилось на перерві, але вчителька не вислухала оправдань і нагримала на неї.

Ситуація 3

 Після закінчення школи-інтернату Іван повернувся до рідного села. З’ясувалось, що у його будинку проживає співмешканка померлого батька. Вона прогнала його з рідної хати.

Ситуація 4

 Дмитрик взяв без дозволу ручку Олега. Коли Олег це побачив, вдарив Дмитрика.

Ситуація 5

 7- класниця Юля гуляла в парку із своєю собакою. Поруч на лавці незнайомі хлопці вживали алкоголь. Вони вперто пропонували Юлі до них приєднатися.

Учитель. У конфліктній ситуації агресор завдає шкоду не тільки жертві, а й собі. Він не хоче відповідати за свої вчинки, спеціально заподіює шкоду іншим, тим самим він руйнує своє здоров’я. Адже лють, жорстокість і злість руйнують його нервову систему - і хвороби неминучі.

  « Твій порадник»

-          Служба у справах неповнолітніх;

-          Органи опіки і  піклування;

-          Відділи районної адміністрації, що займаються проблемами дітей;

-          Соціальна служба для молоді;

-          Медичні установи;

-          Відділ освіти;

-          Громадські організації ( районна дитячо – юнацька громадська організація « Веселкова республіка»)

-          Центр позашкільної роботи дітей та юнацтва;

-          РАГС;

-          Кримінальна міліція у справах неповнолітніх;

-          Притулки для неповнолітніх, служби у справах неповнолітніх.

Притча «Все залишає свій слід».

 Жив-був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу його батько дав йому мішечок з цвяхами і сказав, щоб кожен раз, коли він не стримає свого гніву, вбити один цвях в стовп огорожі. У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. Другого дня ще більше.. Наступного тижня він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій гнів, ніж забивати цвяхи. Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив контроль над своїми емоціями. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху. Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку, підвів до огорожі і сказав: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий шрам, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся - шрам залишиться».

ЩОБ ВБЕРЕГТИСЬ ВІД НАСИЛЬСТВА

-        Попереджай батьків, куди, з ким ідеш, коли повернешся.

-         Не заходь у підвали, підсобні приміщення, у машини.

-         Якщо ти десь затримався, передзвони батькам, попроси, щоб тебе зустріли.

-         Постарайся, щоб твій маршрут проходив не через ліс, парк.

-         Якщо тобі здалося, що тебе хтось переслідує, перейди на іншу сторону, зайди в магазин, звернись до дорослих.

-         Якщо тебе зупинили і попросили показати дорогу, постарайся пояснити на словах, не сідаючи у машину.

-         Якщо незнайома людина відрекомендувалась другом твоїх батьків, не спіши запрошувати її додому, попроси зачекати їх приходу на вулиці.

-         Якщо при вході у під'їзд ти помітив незнайомців, зачекай, доки хто-небудь із сусідів не ввійде разом з тобою. Не входь в ліфт разом з незнайомими.

Учитель. У кожного з нас є дорогі серцю місця, куди завжди хочеться повернутися. Там нас люблять, захищають, поважають і завжди чекають. Найкомфортніше у сім’ї, в якій ми зростаємо.

Поміркуймо, а де ще ми можемо відчути увагу інших людей? Так, це наша школа. Скільки б не минуло років, що б не сталося в житті, двері школи завжди відчинені. Ваші вчителі радо зустрінуть вас. Школа — це ще одна велика родина.

- Як ви думаєте, чи можна назвати ваш клас родиною?

- Що спільного є в усіх вас?

- Якими словами можна схарактеризувати стосунки в родині? (Любов, дружба, повага, поблажливість.)

Сьогодні ми познайомимося ще з одним поняттям, яке характеризує добрі взаємини між людьми, — толерантністю, що означає повагу, здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, якщо вони відрізняються від наших.

Передусім «толерантність» — це доброзичливе й поблажливе ставлення до чогось. Але толерантна людина не повинна бути поблажливою до всього, наприклад, до порушення прав людини чи маніпуляцій і спекуляцій. Те, що порушує загальнолюдську мораль, не повинно сприйматися толерантно.

2. Вправа «Зашифровані слова»

Учитель. Отже, бути толерантною людиною — значить поважати людей. Наскільки ми поважаємо ту чи іншу людину, свідчить наше вміння ввічливо спілкуватися.

Які слова потрібно використовувати, щоб із нами було приємно спілкуватися? (Ввічливі слова.) Зараз перевіримо, чи знаєте ви їх.

На дошці заздалегідь записані слова ввічливої людини, але букви в них переставлені місцями:

добрий день — йдбрио ньед;

добрий ранок — окран бодийр;

добрий вечір — ірчев борийд;

дякую — куюдя;

будь ласка — дубь сакал;

пробачте — ропчебат;

до побачення — няопчебан од.

Учитель вивішує плакат «Ознаки толерантної людини».

- Успішно співпрацює з іншими на засадах партнерства;

- Готова прийняти думку інших;

- Поважає гідність людини;

- Поважає права інших;

- Приймає іншого таким, яким він є;

- Здатна поставити себе на місце іншого;

- Поважає право бути інакшим;

- Визнає різноманітність;

- Визнає рівність інших;

- Терпима до чужих думок, вірувань, поведінки;

-  Відмовляється від домінування й насильства.

3.  Вправа «Асоціативний ряд»

Учитель на аркуші паперу по вертикалі записує слово «толерантність» і пропонує учасникам назвати слова-характеристики людини, які асоціюються зі змістом поняття «толерантність» і починаються з літери вертикального рядка. Характеристики записуються навпроти літер:

Т — терпимість;

О — об’єктивність;

Л — ласкавість;

Е — емпатійність;

Р — рішучість;

А — автентичність (насамперед це вираження щирості стосовно людини. Автентична людина бажає бути і є собою як у своїх безпосередніх реакціях, так і в поводженні загалом);

Н — надійність;

Т — творчість;

Н — ніжність;

І — ініціативність;

С — спокійність;

Ть — талановитість тощо.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

 Вправа «Рекомендації»

Мета: формування в учасників здатності бути об’єктивними стосовно себе, сприяння їхньому пошуку своїх сильних сторін із точки зору теми заняття.

Інструкція. Учасникам необхідно підготувати рекомендацію для того, щоб їх прийняли в закритий елітарний клуб для толерантних людей. У ній необхідно розкрити свої основні чесноти, сильні сторони, представити себе як людину, гідну стати членом клубу.

Учитель нагадує, що йдеться про реальні, невигадані факти й сильні сторони.

Питання для обговорення:

- Чиї презентації сподобалися? Чим саме?

- Якщо в когось виникали труднощі, то з чим це пов’язано? Як їх можна подолати?

V. Підсумок уроку.

 Рефлексія заняття.

Питання для обговорення:

- Які ваші враження від виконаних завдань?

- Що нового ви дізналися?

- То якими є ви, агресивними чи толерантними?

- З якими людьми вам більше подобається спілкуватися, з агресивними чи толерантними?

Учитель. Наше заняття завершується, і ми прощаємося. Але чи все ви встигли сказати одне одному? Зараз у вас є шанс сказати все, що хочете. Висловити свої думки можна так, щоб почули всі або лише той, кому ці слова адресовані.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми з вами дізналися про агресію та про чинники її виникнення, також дізналися, що таке толерантність, багато чого взяли для себе.

Подякуймо оплесками собі та своїм однокласникам за те, що вони були тут разом із нами і продемонстрували неабияку толерантність у спілкуванні між собою.

Учитель.

Наша виховна година закінчилася. На закінчення хочу вам побажати добра, миру, щастя, та любові.

Відеоролик «Бажаю всім добра, миру, щастя та любові».
Джерело:https://vseosvita.ua/library/vihovnij-zahid-z-elementami-treningu-stop-buling-66169.html