Я, Квашко Ірина Олександрівна, в 2018 році закінчила Сумський державний
педагогічний університет імені А.С. Макаренка за спеціальністю вчитель
географії та біології.
З 2016 року працюю вчителем географії, біології та хімії у Басівській
загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Педагогічний стаж роботи – 3,5 роки.
Кваліфікаційна категорія – спеціаліст ІІ категорії. Мета роботи – розвивати
дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал,
прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.
Моє кредо: Працювати відповідально і жити по совісті.
Як кожна дитина, я в
дитинстві мріяла бути то лікарем, то вихователем, то вчителем. Але коли у
шостому класі ми почали вивчати географію, моя доля була вирішена. Саме завдяки
вчительці я полюбила цей предмет. Вона показала, що урок може бути досить
цікавим. Це вже зараз я розумію, що моя вчителька могла використовувати різні
методичні прийоми.
Під час викладання географії, біології та хімії я застосовую такі форми і методи, які збуджують творчість учнів, створюють емоційне піднесення, викликають захоплення навчальним процесом. Докладаю всіх зусиль, щоб урок був цікавим, зрозумілим та вмотивованим. Застосовую ефективні педагогічні ідеї і комп’ютерні технології, які розвивають логічне мислення учня. На уроках використовую елементи гри та інтерактивні вправи, роботу в парах, роботу в малих групах, мозковий штурм, та ін.
Організовуючи пізнавальну діяльність учнів на уроці, моделюю проблемні ситуації. Вивчаючи тему «Світове господарство», проводжу евристичну бесіду з постановкою проблемного питання: «Чим визначається ефективність міжнародних економічних відносин тієї чи іншої держави?» чи у восьмому класі на уроках хімії після вивчення теми «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів» ставлю проблемні питання, наприклад «Чому властивості елементів змінюються періодично?», «Чому не дивлячись на порушення зростання атомних мас, Аргон і Калій мають відповідно порядкові номери 18 і 19, а не навпаки?» Ці питання підштовхують учнів до дискусій, де кожен вперто відстоює свою позицію. Проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті – зміцненню знань. Тому створюючи проблемну ситуацію, намагаюся викликати у школярів прагнення до самостійного пошуку нових способів вирішення проблемних завдань.
Велику роль відіграють ділові ігри, уроки-подорожі, які сприяють розкриттю творчої особистості учня. Також учні працюють над проектами, вони відчувають відповідальність за спільну роботу, повторюють, систематизують навчальний матеріал, люблять проводити дослідження.
Дуже важливе значення я приділяю на уроках розвитку екологічного мислення. Вивчаючи теми ми з учнями обговорюємо сучасний стан природи та з’ясовуємо шляхи збереження рослин та тварин, та в цілому навколишнього середовища. Особливе значення має підкріплення екологічних знань на практиці, тому, наприклад, провівши лабораторну роботу з вивчення дощового черв’яка, ми всіх особин винесли і випустили до місця їх існування.
Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітні ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками: розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять; додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків; тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги; календарно-тематичні плани; електронні освітні ресурси для дистанційного навчання; інші інформаційні ресурси. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів. Власний педагогічний досвід я поширюю на своєму блозі та освітніх онлайн платформах («На урок»).
Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес. Наскрізний процес виховання може бути реалізований у процесі викладання предметів навчального плану. Наприклад, у 10 класі з біології при вивченні теми «Обмін речовин і перетворення енергії» відбувається формування здоров’язбережувальної компетентності учнів. Тому особливу увагу я приділяю хворобам метаболізму, їхній профілактиці, раціональному харчуванню, критеріям якості питної води і харчових продуктів. У 9 класі з хімії при вивченні теми «Роль хімії в житті суспільства» відбувається реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність», учні ознайомлюються зі здобутками вітчизняних учених та їхньою громадянською позицією, оцінюють розвиток вітчизняного виробництва на основі досягнень хімічної науки, навчаються працювати в команді. У 10 класі з географії при вивченні теми «Німеччина» реалізується змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток», основна увага акцентується на раціональному використанні природних ресурсів, альтернативних джерелах енергії, сучасних методах переробки сміття та ін.
Саме в цій темі я звертаю увагу учнів на те, що значна частина вугільних ТЕС Німеччини виробили свій ресурс, стосовно АЕС було прийнято рішення поступово (за планами уряду останній реактор буде зупинено у 2022 році, а кінцевим терміном експлуатації АЕС має стати 2030 рік) відмовитися від їх експлуатації. Тому стоїть питання про використання відновлюваних джерел енергії. Після цього пропоную учням виконати завдання: за допомогою Інтернет - джерел та додаткової літератури визначити значення ВЕС і СЕС у виробництві електроенергії. Встановити чинники їх розміщення по території країни. Змоделювати, яким чином поширення ВЕС та СЕС змінять екологічну ситуацію в країні.
Важливим аспектом сучасного вчителя в його педагогічній діяльності є використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, які дають змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату. Тому я надаю велику увагу роботі з комп’ютером та інформаційним технологіям. Використовую програми та електронні засоби навчального призначення, зокрема інтернет-сервіс мультимедійних дидактичних вправ «LearningApps», інтерактивна таблиця хімічних елементів «Ptable», електронні атласи, презентації, інтернет ресурс для створення та використання вже готових інтерактивних симуляцій «PhET», YouTube, інтернет платформи «На урок» і «Всеосвіта» і інші.
Сучасний вчитель постійно повинен працювати над підвищенням свого професійного рівня і педагогічної майстерності. Із цією метою у 2019 році я пройшла курси підвищення кваліфікації вчителів хімії на базі СОІППО за дистанційною формою навчання. Також постійно приймаю участь у районних предметних семінарах. У 2020 році була учасником Всеукраїнського інтернет конкурсу «Учитель року» у номінації «Географія» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок». Активно залучаю учнів до участі у Всеукраїнському конкурсі «Колосок», серед яких є учні, які мають добрі та відмінні результати. У 2019 році брала участь у проведенні Всесвітнього Дня Гідності за матеріалами EdCamp Ukraine. Систематично приймаю участь в онлайн-семінарах та вебінарах на освітніх платформах «На урок» і «Всеосвіта».
Для забезпечення необхідного розвитку дитини необхідно будувати освітній процес на засадах педагогіки партнерства. Педагогіка партнерства дозволяє стати педагогам і учням повноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у закладі освіти, є особистісно орієнтована технологія навчання.
Щоб забезпечити особистісно орієнтований підхід у навчанні я намагаюся інформувати учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми, а також розробляти диференційовані завдання для роботи з учнями.
Також я помітила, що встановлення ділових партнерських стосунків між учителем і учнем (діалогова взаємодія) сприяє вільному вибору, розкутості, творчій винахідливості, дослідницькій діяльності в учнів.
Забезпечити якість освіти можливо лише за умови партнерства школи та батьків. Тому дуже важливою є комунікація між педагогічними працівниками і батьками. Щоб налагодити ефективну взаємодію з батьками, я, як класний керівник, проводжу батьківські збори, на яких розглядаються важливі аспекти освітнього процесу у навчальному закладі. Зокрема, ознайомлюю батьків з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, їх успішністю з навчальних предметів та планом виховної роботи. Також відбувається онлайнова комунікація з батьками за допомогою мережі Viber.
Одним із чинників, який впливає на професійне зростання педагогічних працівників, є співпраця і комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Атмосфера доброзичливості в педагогічному колективі сприяє ефективному розв’язанню освітніх проблем. Взаємне збагачення педагогічними здобутками, спільний пошук оптимальних методів і форм викладання призводить до професійного зростання та вдосконалення системи освітньої діяльності. Так, у нашому колективі створені всі умови для співпраці вчителів. Керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо їхньої праці, у нашому закладі освіти застосовуються заходи, що допомагають педагогічним працівникам адаптуватись до змін умов праці, керівництво враховує пропозиції, надані педагогічними працівниками щодо підвищення якості освітнього процесу. Також я відвідувала навчальні заняття, які проводили мої колеги. Саме відвідування є одним із чинників вдосконалення освітнього процесу і відбувається зростання професійної майстерності усіх зацікавлених педагогів. Я разом із вчителем української мови проводила інтегровані бінарні навчальні заняття (географія+українська мова), що підвищує педагогічну майстерність та розвиває пізнавальну активність учнів.
Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає не лише на якість шкільної освіти, а й на формування в учнів таких важливих цінностей, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність. Особисто я, власним прикладом, демонструю важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності і завжди вказую літературні чи інтернет джерела, де беру матеріали для роботи. Під час проведення навчальних занять інформую учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності, навчаю учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та вказувати автора, а також намагаюся не використовувати стандартизовані завдання з підручника, а знаходити такі завдання, які спонукають учнів критично мислити.
У своїй професійній діяльності я бачу більше позитивних моментів, але є й труднощі:
1) як вчителю-предметнику потрібно готувати додатково велику кількість дидактичного матеріалу, шукати рішення безлічі нестандартних завдань;
2) часто, як не парадоксально, проблеми виникають також із-за широкого розповсюдження технічних комп’ютерних засобів. У більшості учнів є планшет, смартфон, вдома є комп’ютер, але ставляться вони до нього і поводяться як з ігровою приставкою або мультимедійним центром, а не як до додаткового засобу навчання.
Основним моїм робочим
документом є календарно-тематичний план, який визначає педагогічну діяльність
вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. Розроблюючи
календарно-тематичний план, я обов’язково враховую: Державні стандарти
загальної середньої освіти; навчальні програми предметів; освітню програму
закладу освіти. Також використовую зразки, що пропонуються фаховими виданнями
та розробки з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного
предмету.
Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно в учнів формувати ключові компетентності.
Прикладами форм
роботи, які допомагають застосовувати компетентнісний підхід, можуть бути
включення учнів у дослідницьку та проектну діяльність, постановка та
розв’язання проблемних завдань, диспути, розв’язання ситуативних завдань,
мультимедійне навчання, комп’ютерне моделювання, прогнозування.Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно в учнів формувати ключові компетентності.
Під час викладання географії, біології та хімії я застосовую такі форми і методи, які збуджують творчість учнів, створюють емоційне піднесення, викликають захоплення навчальним процесом. Докладаю всіх зусиль, щоб урок був цікавим, зрозумілим та вмотивованим. Застосовую ефективні педагогічні ідеї і комп’ютерні технології, які розвивають логічне мислення учня. На уроках використовую елементи гри та інтерактивні вправи, роботу в парах, роботу в малих групах, мозковий штурм, та ін.
Організовуючи пізнавальну діяльність учнів на уроці, моделюю проблемні ситуації. Вивчаючи тему «Світове господарство», проводжу евристичну бесіду з постановкою проблемного питання: «Чим визначається ефективність міжнародних економічних відносин тієї чи іншої держави?» чи у восьмому класі на уроках хімії після вивчення теми «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів» ставлю проблемні питання, наприклад «Чому властивості елементів змінюються періодично?», «Чому не дивлячись на порушення зростання атомних мас, Аргон і Калій мають відповідно порядкові номери 18 і 19, а не навпаки?» Ці питання підштовхують учнів до дискусій, де кожен вперто відстоює свою позицію. Проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті – зміцненню знань. Тому створюючи проблемну ситуацію, намагаюся викликати у школярів прагнення до самостійного пошуку нових способів вирішення проблемних завдань.
Велику роль відіграють ділові ігри, уроки-подорожі, які сприяють розкриттю творчої особистості учня. Також учні працюють над проектами, вони відчувають відповідальність за спільну роботу, повторюють, систематизують навчальний матеріал, люблять проводити дослідження.
Дуже важливе значення я приділяю на уроках розвитку екологічного мислення. Вивчаючи теми ми з учнями обговорюємо сучасний стан природи та з’ясовуємо шляхи збереження рослин та тварин, та в цілому навколишнього середовища. Особливе значення має підкріплення екологічних знань на практиці, тому, наприклад, провівши лабораторну роботу з вивчення дощового черв’яка, ми всіх особин винесли і випустили до місця їх існування.
Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітні ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками: розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять; додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків; тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги; календарно-тематичні плани; електронні освітні ресурси для дистанційного навчання; інші інформаційні ресурси. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів. Власний педагогічний досвід я поширюю на своєму блозі та освітніх онлайн платформах («На урок»).
Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес. Наскрізний процес виховання може бути реалізований у процесі викладання предметів навчального плану. Наприклад, у 10 класі з біології при вивченні теми «Обмін речовин і перетворення енергії» відбувається формування здоров’язбережувальної компетентності учнів. Тому особливу увагу я приділяю хворобам метаболізму, їхній профілактиці, раціональному харчуванню, критеріям якості питної води і харчових продуктів. У 9 класі з хімії при вивченні теми «Роль хімії в житті суспільства» відбувається реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність», учні ознайомлюються зі здобутками вітчизняних учених та їхньою громадянською позицією, оцінюють розвиток вітчизняного виробництва на основі досягнень хімічної науки, навчаються працювати в команді. У 10 класі з географії при вивченні теми «Німеччина» реалізується змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток», основна увага акцентується на раціональному використанні природних ресурсів, альтернативних джерелах енергії, сучасних методах переробки сміття та ін.
Саме в цій темі я звертаю увагу учнів на те, що значна частина вугільних ТЕС Німеччини виробили свій ресурс, стосовно АЕС було прийнято рішення поступово (за планами уряду останній реактор буде зупинено у 2022 році, а кінцевим терміном експлуатації АЕС має стати 2030 рік) відмовитися від їх експлуатації. Тому стоїть питання про використання відновлюваних джерел енергії. Після цього пропоную учням виконати завдання: за допомогою Інтернет - джерел та додаткової літератури визначити значення ВЕС і СЕС у виробництві електроенергії. Встановити чинники їх розміщення по території країни. Змоделювати, яким чином поширення ВЕС та СЕС змінять екологічну ситуацію в країні.
Важливим аспектом сучасного вчителя в його педагогічній діяльності є використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, які дають змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату. Тому я надаю велику увагу роботі з комп’ютером та інформаційним технологіям. Використовую програми та електронні засоби навчального призначення, зокрема інтернет-сервіс мультимедійних дидактичних вправ «LearningApps», інтерактивна таблиця хімічних елементів «Ptable», електронні атласи, презентації, інтернет ресурс для створення та використання вже готових інтерактивних симуляцій «PhET», YouTube, інтернет платформи «На урок» і «Всеосвіта» і інші.
Сучасний вчитель постійно повинен працювати над підвищенням свого професійного рівня і педагогічної майстерності. Із цією метою у 2019 році я пройшла курси підвищення кваліфікації вчителів хімії на базі СОІППО за дистанційною формою навчання. Також постійно приймаю участь у районних предметних семінарах. У 2020 році була учасником Всеукраїнського інтернет конкурсу «Учитель року» у номінації «Географія» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок». Активно залучаю учнів до участі у Всеукраїнському конкурсі «Колосок», серед яких є учні, які мають добрі та відмінні результати. У 2019 році брала участь у проведенні Всесвітнього Дня Гідності за матеріалами EdCamp Ukraine. Систематично приймаю участь в онлайн-семінарах та вебінарах на освітніх платформах «На урок» і «Всеосвіта».
Для забезпечення необхідного розвитку дитини необхідно будувати освітній процес на засадах педагогіки партнерства. Педагогіка партнерства дозволяє стати педагогам і учням повноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у закладі освіти, є особистісно орієнтована технологія навчання.
Щоб забезпечити особистісно орієнтований підхід у навчанні я намагаюся інформувати учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми, а також розробляти диференційовані завдання для роботи з учнями.
Також я помітила, що встановлення ділових партнерських стосунків між учителем і учнем (діалогова взаємодія) сприяє вільному вибору, розкутості, творчій винахідливості, дослідницькій діяльності в учнів.
Забезпечити якість освіти можливо лише за умови партнерства школи та батьків. Тому дуже важливою є комунікація між педагогічними працівниками і батьками. Щоб налагодити ефективну взаємодію з батьками, я, як класний керівник, проводжу батьківські збори, на яких розглядаються важливі аспекти освітнього процесу у навчальному закладі. Зокрема, ознайомлюю батьків з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, їх успішністю з навчальних предметів та планом виховної роботи. Також відбувається онлайнова комунікація з батьками за допомогою мережі Viber.
Одним із чинників, який впливає на професійне зростання педагогічних працівників, є співпраця і комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Атмосфера доброзичливості в педагогічному колективі сприяє ефективному розв’язанню освітніх проблем. Взаємне збагачення педагогічними здобутками, спільний пошук оптимальних методів і форм викладання призводить до професійного зростання та вдосконалення системи освітньої діяльності. Так, у нашому колективі створені всі умови для співпраці вчителів. Керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо їхньої праці, у нашому закладі освіти застосовуються заходи, що допомагають педагогічним працівникам адаптуватись до змін умов праці, керівництво враховує пропозиції, надані педагогічними працівниками щодо підвищення якості освітнього процесу. Також я відвідувала навчальні заняття, які проводили мої колеги. Саме відвідування є одним із чинників вдосконалення освітнього процесу і відбувається зростання професійної майстерності усіх зацікавлених педагогів. Я разом із вчителем української мови проводила інтегровані бінарні навчальні заняття (географія+українська мова), що підвищує педагогічну майстерність та розвиває пізнавальну активність учнів.
Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає не лише на якість шкільної освіти, а й на формування в учнів таких важливих цінностей, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність. Особисто я, власним прикладом, демонструю важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності і завжди вказую літературні чи інтернет джерела, де беру матеріали для роботи. Під час проведення навчальних занять інформую учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності, навчаю учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та вказувати автора, а також намагаюся не використовувати стандартизовані завдання з підручника, а знаходити такі завдання, які спонукають учнів критично мислити.
У своїй професійній діяльності я бачу більше позитивних моментів, але є й труднощі:
1) як вчителю-предметнику потрібно готувати додатково велику кількість дидактичного матеріалу, шукати рішення безлічі нестандартних завдань;
2) часто, як не парадоксально, проблеми виникають також із-за широкого розповсюдження технічних комп’ютерних засобів. У більшості учнів є планшет, смартфон, вдома є комп’ютер, але ставляться вони до нього і поводяться як з ігровою приставкою або мультимедійним центром, а не як до додаткового засобу навчання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий